Могильов взяв Януковича у заручники?
Дивишся на цю людину (міністра МВС Могильова). На цей проникливий погляд і розумієш, що не хотів би зустрітися із ним особисто. Анатолій Могильов потрапив на своє місце завдяки ситуаційному розкладу. У Януковича не було чіткої стратегії розбудови апарату і тому на держслужбу і посади нова команда, переважно, потрапила випадково. Можна зазначити, що попри неприємну зовнішність та відсутність навичок публічного політика цей красень обійшов хитромудрого Джигу. А це вказує на те що він бюрократ із здібностями до придворної інтриги та виживання у «зграї товаришів». Політик, але не публічний. Прикидається простачком. Але вже сьогодні він захопив Януковича у заручники власної політики. І вона може не у всьому збігатися із бажаннями шефа.
Після заяв поліційних чинів по смерті Ігоря Індило стали зрозумілі пріоритети чергової «команди професіоналів», що очолює МВС. Вони такі самі, як і останні 20 років. Їм важливо зберегти безкарність міліції. У нас так повелося, що порушення закону чиновником є політичним привілеєм. Хто добре служить начальству має право трохи красти, трохи вбивати та трохи ґвалтувати. Влада тримається на круговій поруці. Від дільничного до Президента. Різниця між «командами професіоналів» тільки у ступені безкарності представника влади. Тепер ми знаємо, що для цієї команди прийнятний рівень насильства вище ніж раніше.
Доволі дивний погляд на порядок речей демонструють і поліційні офіцери. Один із основних аргументів зводиться до «ми ризикуємо життям на службі». Виходить, що це має якось виправдовувати вбивство тинейджера у Шевченківському райвідділку. Правоохоронців вбивають злочинці. Вони вбивають студента, що був трохи на підпитку. Тобто їх вбиває народ і вони вбивають народ. Дика логіка. Якщо міліціанти мислять такими категоріями, то жити в Україні стає страшно для всіх хто не носить сіру уніформу.
Давайте пофантазуємо
Комусь здається, що пан Могильов поводить себе, як дурник, то судомно покриваючи вбивць у погонах, то відтісняючи безневинних демонстрантів, то пропонуючи перенести мітинги на околицю. Це не так. Він намагається таким чином домогтися такого рівня непопулярності, щоб тільки лінивий не вимагав його відставки. Історія із Табачником привчила можновладців до думки, що забезпечити собі тили можна тільки коли опозиція аж казиться від ненависті.
Хід Могильова варто вважати розумним та дотепним. Втім, уряду не варто забувати, що міліцію не любили ніколи. І це не залежить від регіонального розподілу голосувань. Могильов рятує себе за рахунок падіння популярності влади. Революціонери мають вітати такий хід. Дії керівництва МВС ганьблять владу, спроби регіоналів пропхнути через раду закони що обмежать трудові права, залишать суд підконтрольним владі, обмежать право на мирні збори і т.д. створюють умови для позасистемного руху. Не тому що бунтівникам буде простіше. Просто виявиться, що іншого шляху немає. Як і у влади.
Янукович, що мріяв запам’ятатися, може ввійти в історію України у якості першого диктатора. Зрозуміло, що після встановлення авторитарного режиму влада буде боротися із крамолою. Але треба розуміти, що винищити радикалів вона не зможе і не захоче. Адже виправданням для хунти буде «нестабільність». І коли всім стане ясно, що штатські не можуть впоратися, то прийдуть інші. Наприклад, в.о. президента Могильов. Чому б і ні? А Янукович буде відсторонений через поганий стан здоров’я. В Латинській Америці чи Африці це дуже розповсюджена практика. Віктор Федорович може виявитися аж надто живучим і йому влаштують «інсульт». Ви думаєте що це неможливо? За пару років до «помаранчевих подій» у таке теж мало хто вірив. І ці припущення є більш вагомими ніж тисячу та одна версія про анти міліційну змову, що нібито є основною рушійною силою протестів в країні.
Розплата
Історія 20го сторіччя доводить, що диктатури завжди падають і у 90% випадків їх функціонерів карають, родичів зневажають, політичну силу обпльовують. Ми живемо не у приємні часи ідеологічного протистояння Сходу та Заходу, коли антикомунізм та «ринкові реформи» були індульгенцією на порушення прав людини. Кандидатам у Піночети світить доля ліберала Фухіморі. Того самого, що імітував діяльність терористів.
Крім того українська економіка вже відкрита. Закручування гайок у рамках ідеології прав людини створить умови для такого зовнішньополітичного та економічного пресингу, коли за рахунок України будуть вирішувати економічні питання. Росія при всіх своїх багатствах не буде захищати кожного окремого олігарха і кожну окрему українську галузь. Грошей і сил не вистачить. Втягування в українські справи може просто поховати РФ, бо дестабілізація в Україні може перекинутися до Росії. Перенапруження імперії. А воно їм треба?
Авторитарна влада має спиратися на соціальне підґрунтя. Немає страшних лівих і жорстокої боротьби пролетаріату за свої права. Все це невеличкі організації, що не становлять небезпеки. Поки не становлять. Вони почнуть зростати вже після встановлення диктатури. І факт, що симпатія обивателя буде не на боці людей у формі. Олігархія хотіла б мати авторитетну владу, але… така влада може відібрати власність. Тож і крупний капітал не буде у захваті від закручування гайок. І це, на відміну від РФ і Білорусі, може становити дуже серйозну проблему. Держава не має монополії на патріотизм, як у Росії. Янукович не може підвищити свою популярність. Для цього немає ресурсів. Тобто імовірність ВСТАНОВЛЕННЯ ВДАЛОЇ диктатури занадто низька, а ризики великі. Імовірність погіршення ситуації і для верхів і для низів є 100%.
Насправді, для того щоб просто зберегти все так як є потрібна дрібниця. Треба здати винних у смерті Індило, побитті підлітків у Кіровограді, свавіллі у Харкові і т.д. Якщо пан Могильов цього не зробить, то можна сказати, що вони готуються чавити народ. Спочатку поліційна держава. Потім – провокації. Жорстоке придушення і встановлення авторитарного режиму. І не факт, що керувати їм буде біло-блакитний, обраний кимось президент, а не, наприклад, хтось схожий на Могильова. Такий же кумедний та схильний доводити побажання начальства до абсурду. Чому він має все життя бути кимось другорядним?
З іншого боку нестабільна держава із проблемами в економіці може стати ареною революції. І вже не оксамитової, а із справжніми трупами. Тоді може не вистачити часу домовитися про «національне примирення» і винних буде покарано… у процесі. Прецедентами хоч греблю гати.
Що робити?
НЕ ВИМАГАТИ ВІДСТАВКИ МОГИЛЬОВА, як це робить ВО «Свобода». Подібні гасла роблять позицію головміліціонера тільки сильніше. Насправді, найрадикальнішим гаслом є зупинення будівництва поліційної держави. А будується вона на трупах, понівечених людях, безкарному насильстві. Тобто боротися і проти «реформ» у законодавстві і проти кожного конкретного факту свавілля. Треба прийти на акцію протесту у четвер 10 червня о 18.30 на стацію метро Лук»янівська в Києві і пройти маршем до відділку. Кидати запальну суміш у міліцію при цьому не варто. Це буде подарунок владі.
Коли Могильов стане системною проблемою для політики, то він змінить лінію поведінки або піде у відставку без націонал-демократичного вереску за спиною. З доброї волі Януковича. Бо достане вже і мешканців Банкової.
Зараз прес-служба вже змінила пріоритети в «інформаційній війні». Замість БЮТ у «замовники» анти міліційних акцій записали Черновецького. Він там якийсь будинок продав із міліціонерами всередині. Образив правоохоронців. Тож тепер «боротимуться» із ним. Ці закиди варто ігнорувати. Столична мерія… проміжний варіант. Коли у людей схожих на Стогнія та його підлеглих закінчаться аргументи на користь Льоні-космоса, то вони приплетуть і маленьких зелених чоловічків. Можуть. По незрілості та незграбності перших виливів компромату можна сказати, що їхньою метою є вигадати «змову», а ліплять вони її із того що є в голові. Фантазують. Причому головне не визнавати за протестувальниками здатності до самоорганізації.
Інакше ж вийде, що громадян обурює вбивство. А ця версія не може розглядатися принципово. Коли вбивають міліціонера, то його колеги такі почуття (страх, гнів, злість) відчувають, але це ж дуже шляхетні та душевні люди. Всього 300 тисяч аристократів духа. 46 мільйонів плебеїв не здатні відчувати такого.
Ми бидло. Нам не болить. На тому і зійдемося. Ми просто тваринно хочемо жити. Тому і не згодні із сваволею та поліційною державою.
Це не патріотично. В цьому немає довіри та любові до влади. А що ви чекали від бидла? Тільки симетричної відповіді. Інколи перемагає не тореадор, а бик. Та сама брутальна худоба, що не хоче вмирати.
Комментариев нет:
Отправить комментарий